August 24th, 2011

Richard Misrach: форточки в прошлое

Originally posted by photoplay at Richard Misrach: форточки в прошлое

© Richard Misrach, Zen

Вольный Воздух Сан-Франциско начала семидесятых сквозняком вырывается из каждой картинки Ричарда Мизрака (Richard Misrach) , как из форточки.
Удивительные фотографии - проникновенные портреты, в которые проникаешь и рискуешь остаться там надолго. Хочется изучать мелочи, с трудом оторвавшись от лиц портретируемых, перебирать глазами детали одежды, интерьера, оказавшихся в расфокусе прохожих. 
Фотографии, до краев наполненные эмоцией взглядов, так, что расплескивается. Осторожно)
Позднее Ричард Мизрак занялся пейзажной фотографией. Физиономии ландшафтов стали интересовать его больше.

Collapse )


Невеличкий сумний фоторепортаж із Майдану

Originally posted by bilozerska at Невеличкий сумний фоторепортаж із Майдану
Закінчивши звіт про сутички опозиціонерів із "Беркутом", я трохи пройшлася по Майдану. Враження, скажу вам, гнітюче.
Весь Хрещатик заставлений святковими палатками "20 років незалежності", де продаються сувеніри. Бутафорська така Україна.

На кожному кроці продають синьо-жовті прапорці і стрічки. На мітингу опозиції їх, ясна річ, роздавали безкоштовно.
Ні, я в жодному разі не проти продажу сувенірів і навіть символіки. Може, десь навіть і навпаки - отримане безкоштовно скоріше викинуть, ніж те, за що заплачено. Але ж... Розумієте, все це добре, коли в державі все в порядку. Коли попереду не чекає важка економічна криза. Коли немає політрепресій і політв’язнів. Коли не підписані Харківські угоди, і так далі.

В інакшому ж разі святкова бутафорія і розвеселі концерти на центральному Майдані - це обидлячування населення.

Я ненавиджу все, що пов’язано із совком, і дуже чутливо реагую на найменші його прояви і симптоми. А їх сьогодні на Майдані було вдосталь. Просто напроти сцени стояла не дуже велика (порівняно з ранком у парку Шевченка) група опозиціонерів з прапорами БЮТ, великим державним прапором і розтяжкою "Президенту - імпічмент". У перервах між піснями, коли ставало тихіше, вони голосно скандували "Зека - геть!". Приблизно о 18:10 "Беркути" взяли їх у щільне кільце і почали відтискати на Хрещатик. Ведучий, чи хто він там, у цей самий час бадьорим голосом у перерві між піснями ніс зі сцени ахінею - щось на кшталт: "Сьогодні ми всі разом! Спільно! Творимо історію! Хочемо святкувати! Ми всі разом! Всі єдині! Ми любимо цю країну!". Потім почалася чергова "гоцалка", і мені навіть здалося на хвилину, що "беркута" видавлюють народ з площі, рухаючись у ритм музики. Народ на те, що відбувалося просто біля них, практично не звертав уваги.

Ну їх усіх. Поїду, мабуть, зараз на Виноградар до дружини Сполоха. Там зараз триває обшук, здається, збираються щось підкинути...

Collapse )

Це не наш президент

Originally posted by stepan53 at Це не наш президент

Віктор
Янукович був обраний на свою посаду ледь більше, ніж третиною
виборців. Сьогодні у нього немає й того електорального потенціалу. Він є
президентом десь так однієї п’ятої чи однієї шостої частини України.
Не більше.





Дальше »